Збереження комунікативного впливу на сферу емоцій при перекладі ідеаційних промов (на матеріалі інтернет-платформи TED)

Анотація

Статтю присвячено дослідженню збереження комунікативного впливу на сферу емоцій шляхом відтворення мовних і мовленнєвих одиниць на позначення емотивної лексики і стилістичних прийомів (тропів) при перекладі ідеаційних промов. Розглянуто поняття «ідеаційна промова», «комунікативний вплив». Визначено у відсотковому співвідношенні найчастіше вживані мовні і мовленнєві одиниці на позначення емотивної лексики і стилістичних прийомів (тропів), а також найбільш частотні способи перекладу і перекладацькі трансформації, що використовувалися при їхньому відтворенні.

Ключові слова: емотивна лексика, ідеаційна промова, комунікативний вплив, перекладацькі трансформації, способи перекладу, стилістичні прийоми.

Abstract

Chukhno M., Kaysina D. Preservation of communicative influence on the sphere of emotions in ideation speeches translation (based on TED Internet platform). The article is dedicated to the study of the preservation of communicative influence on the sphere of emotions by reproducing language and speech units denoting emotive vocabulary and stylistic devices (tropes) in ideation speeches translation. The concepts of ideational speech and communicative influence are outlined. The percentage of the most frequently used language and speech units denoting emotive vocabulary and stylistic devices (tropes), as well as the most frequent translation methods and transformations employed for their reproduction is determined.

Key words: communicative influence, emotive vocabulary, ideation speech, stylistic devices, translation methods, translation transformations.

Актуальність, мета та методи дослідження

Ідеаційні промови, що виголошуються мовцями на TED-конференції і публікуються на Інтернет-платформі TED, слугують потужним, дієвим засобом привертання уваги великого кола реципієнтів до нагальної, значущої проблеми, а також пропонують ідеї, які сприятимуть її вирішенню. Ефективність ідеаційної промови визначається ступенем її розуміння реципієнтом, його готовністю поширити запропоновану ідею та ступенем його вмотивованості долучитися до втілення її на практиці. Зазначена ефективність досягається за умов застосування спікером комунікативного впливу, у тому числі на сферу емоцій реципієнта. Мовець занурює аудиторію у певний емоційний стан шляхом використання емотивної лексики, стилістичних прийомів (тропів) та інших засобів мовної виразності. Саме тому перекладачам, які потім відтворюють виступи цільовою мовою, вкрай важливо в тексті перекладу зберегти комунікативний вплив на сферу емоцій, щоб максимально уможливити високий ступінь розуміння реципієнтом ідей спікера. У зв’язку з цим можна говорити про актуальність нашого дослідження.

Метою дослідження є виявлення особливостей збереження комунікативного впливу на сферу емоцій шляхом відтворення цільовою мовою мовних та мовленнєвих одиниць на позначення емотивної лексики і стилістичних прийомів (тропів) при перекладі ідеаційних промов.

Об’єктом дослідження виступають мовні та мовленнєві одиниці на позначення емотивної лексики і стилістичних прийомів (тропів). Предметом дослідження виступають способи англо-українського перекладу та перекладацькі трансформації відповідних мовних і мовленнєвих одиниць.

Матеріалом дослідження виступають оригінальні тексти англомовних виступів Мета Уокера "Sleep is your superpower" і Скота Дінсмора "How to find work you love" на конференції TED, сповнені емотивною лексикою і стилістичними прийомами (тропами), та їхні переклади українською мовою.

Методами дослідження є метод суцільної вибірки, використаний для добору прикладів використання емотивної лексики і стилістичних прийомів (тропів); метод порівняння тексту оригіналу та тексту перекладу, застосований для з’ясування способів відтворення емотивної лексики і стилістичних прийомів (тропів) при перекладі, та метод кількісного аналізу, необхідний для встановлення кількісних показників способів перекладу та перекладацьких трансформацій, використаних перекладачами.

Існує думка, що промова спікера сприймається аудиторією через призму власних переконань і уявлень. Експериментально доведено, що для аудиторії у встановленні контакту зі спікером важливість становлять такі якості мовця: естетика образу – 38%; поведінка і манери – 40%; просодія – 53%; емоційна виразність, експресивність виступу – 66%. Очевидно, що саме емоційна складова промови найвище оцінюється аудиторією за ступенем важливості [1, с.135].

Ідеаційна промова і комунікативний вплив

У своїй роботі ми досліджуємо ідеаційні промови. Поняття ідеаційної промови було вперше виокремлено і введено до лінгвістики Д. М. Кайсіною як «структуроване й обмежене часовими рамками усне мовлення з вербальними і невербальними комунікативно значущими діями та з використанням мультимодальних семіотичних ресурсів, що адресується реципієнтам, які <…> включаються в комунікацію й фокусують увагу на цій промові» [2, с. 35].

Прототиповою ідеаційної промовою можна вважати виступ на TED конференції з подальшою її публікацією на інтернет-платформі. TED – світова некомерційна спільнота, її головна мета полягає у поширенні ідей, які сприяють вирішенню нагальних, загальнолюдських проблем [13]. Для максимального уможливлення розуміння своєї промови, спікер на TED вдається до комунікативного впливу на сферу емоцій. Комунікативний вплив усвідомлюється як здатність впливати на свідомість реципієнта, заохочувати наслідувати запропоновані ідеї і спонукати до певних дій [6, с. 55–75]. Вважається, що емоційно насичена свідомість аудиторії активно сприймає нову і переробляє раніше накопичену інформацію. Н. П. Осипова зазначає, що «засвоєння будь-якої інформації неможливе без участі емоційно чуттєвого апарата» [5, с. 36], адже зміст виступу пов’язаний не лише з мовою логіки, а й з мовою почуттів, тому, промова, яка підкріплена комунікативним впливом на сферу емоцій, характеризується вищим ступенем ефективності у донесенні певних ідей.

Як мова передає емоції

Комунікативна діяльність людини виступає феноменальним засобом вираження і прояву емоцій, а мова здатна словесно їх оформлювати завдяки своїм вербальним засобам, саме така здатність мови у лінгвістичній сфері називається емотивністю [7]. Вербальні засоби втілення емоцій відрізняються в залежності від рівня мовної системи: фонологічного, морфологічного, синтаксичного, лексичного, стилістичного. На фонологічному рівні звук може викликати у свідомості певну асоціацію, пов’язану з предметом, явищем або дією, а отже й збуджувати емоції, які з ними пов’язані [3]. На морфологічному рівні емоції можуть передаватися за допомогою морфем [4]. На синтаксичному рівні – в риторичних питаннях, окликах, спонукальних реченнях, графічних засобах і капіталізації [4]. На лексичному рівні є три групи лексики для мовного вираження емоцій: специфічна експресивна лексика; лексика, що називає емоції; лексика, що виражає емоції. На стилістичному рівні емоції передаються за допомогою стилістичних прийомів (тропів), які поділяються на фігури заміщення (гіпербола, мейозис, літота; метафора, персоніфікація, алегорія, антономазія, епітет; метонімія, синекдоха, перифраз (евфемізм, дисфемізм), іронія, сарказм) і фігури сумісності (порівняння, синоніми, оксиморон, антитеза, парадокс, градація висхідна (клімакс); градація нисхідна (антиклімакс); зевгма, пан) [9; 12].

При відтворенні мовних і мовленнєвих одиниць на позначення емотивної лексики і стилістичних прийомів (тропів) доцільно спиратися на підхід «динамічної еквівалентності», запропонований Ю. Найдою, найважливішим принципом якого є адаптація лексики і граматики таким чином, щоб переклад звучав так, «як автор сказав або написав би іншою мовою», тобто текст перекладу виступає повноцінною комунікативною заміною тексту оригіналу, що уможливлює передачу емотивної інформації однієї мови іншою. Динамічна еквівалентність вимагає від перекладача перетворення і трансформування вихідного тексту, адаптування його під культурні, соціальні та інші реалії і норми мови перекладу [10, с. 193–200], що можливо завдяки використанню різних способів перекладу і перекладацьких трансформацій.

Найчастіший троп: метафора

В результаті кількісного аналізу мовних і мовленнєвих одиниць на позначення емотивної лексики та стилістичних прийомів (тропів), наявних в ідеаційних промовах, які слугували матеріалом нашого дослідження, ми встановили, що до найчастіше вживаних належать метафора, частка якої складає 33%, епітет, частка якого становить 16%, персоніфікація – 11%, емотивні одиниці – 10%, антитеза – 8%, порівняння – 5,5% і градація також 5,5%.

Метафора полягає у перенесенні значення одного об’єкта на інший на основі подібності, схожості чи спорідненості (реальної чи уявної) деяких ознак цих об’єктів [15, c. 96–97]. Метафора складається з оболонки ("vehicle") та змісту ("tenor"). Оболонкою вважається той предмет, в якого запозичують атрибути. Змістом називається предмет, якому приписуються атрибути [11]. За своєю структурою метафора може бути: простою і розгалуженою (поширеною). За особливостями своєї семантики метафора може бути мертвою / стертою (тобто традиційною, такою, що зафіксована в мові) та оригінальною (виникає в мовленні) [15, c. 97]. Проаналізуємо наступні приклади:

1) The things that we have in our head that we think are impossible are often just milestones waiting to be accomplished if we can push those limits a bit [8].

Ті речі, які ми тримаємо в голові, вважаємо неможливими, часто лише є віхами, яких можна досягнути, якщо зможемо вийти за наші рамки.

В першому прикладі метафора The things … are often just milestones waiting to be accomplished, де оболонкою виступає слово milestones, а змістом слово the things, в перекладі відтворено за допомогою одиничних відповідників і пермутації The things … are often just milestones – Ті речі … часто лише є віхами, а також смислового розвитку waiting to be accomplished – яких можна досягнути. Окрім зазначеної метафори в даному прикладі наявна ще одна, яка вважається в англійській мові мертвою / стертою – push those limits a bit, вона перекладається характерним для української мови висловом, який також є мертвою / стертою метафорою вийти за наші рамки, тобто метафору перекладено усталеним еквівалентом, проте це не єдиний усталений варіант перекладу, тому визначаємо такий спосіб перекладу, як множинний відповідник. Слід зазначити, що у перекладі вийти за наші рамки також застосовано трансформацію вилучення слова, а саме a bit, зберігання якого призвело б до неприродності звучання цієї метафори українською.

2) And I realized that so many people around us are climbing their way up this ladder that someone tells them to climb … [8]

Так я зрозумів, як багато людей довкола нас деруться нагору по драбині лише тому, що хтось так сказав …

Метафора ілюструє уподібнення кар’єрного розвитку і професійного просування людини до процесу вимушеного піднімання драбиною, яке нав’язане ззовні і може бути помилковим. Спочатку використовується дослівний переклад many people around us – багато людей довкола нас, потім присудок are climbing задля підсилення комунікативного впливу на сферу емоцій перекладений за допомогою множинного відповідника дертися, що належить до специфічної експресивної лексики, а саме до розмовного щаблю і підкреслює тяжкість цих дій. Цілісне перетворення було застосоване до фрагменту that someone tells them to climb, де у тексті перекладу отримали лише тому, що хтось так сказав.

Епітет, персоніфікація та емотивні одиниці

Епітет – атрибутивне слово, словосполучення чи навіть речення, що використовується для характеристики об’єкта шляхом надання йому суб’єктивної оцінки [15, c. 100]. У більшості випадків епітет відтворювався за допомогою використання одиничного і множинного відповідників (приклади наведено згідно до порядку зазначених способів перекладу):

I know this is remarkably depressing news [14].

Знаю, це дуже гнітюча новина.

… in pure terror … [8]

… з відвертим жахом …

Персоніфікація ґрунтується на приписуванні деяких ознак та характеристик людини неживим об’єктам переважно абстрактним поняттям, таким як думки, дії, наміри, емоції, пори року [15, c. 98].

You know, before this, a passion could come and hit you in the face … [8]

Знаєте, раніше пристрасть могла прийти і поплескати вас по плечу …

В наведеному прикладі точно відтворено першу частину персоніфікації a passion could come – пристрасть могла прийти, проте зміст другої частини суттєво змінюється, адже в оригіналі ми маємо досить грубий вислів hit you in the face, тоді як в перекладі він зазнає пом’якшення і контекстуально замінюється на поплескати вас по плечу.

Під емотивними одиницями розуміємо мовні і мовленнєві одиниці на позначення емотивної лексики. У нижченаведених прикладах дуже вдало передані негативні конотація та емоційний посил мовця:

… it is mortally unwise advice [14].

… ця порада зведе в могилу.

So you may have heard of that old maxim that you can sleep when you’re dead [14].

Можливо, ви чули старий афоризм: «На тому світі виспишся».

У перекладі застосовуються широковживані в українській мові усталені образні вирази, в першому випадку завдяки смисловому розвитку, переклад зведе в могилу органічно продовжує ідею закладену в оригіналі mortally unwise, а в другому випадку перекладач зумів підібрати до оригіналу you can sleep when you’re dead існуючий в цільовій мові еквівалентний вислів На тому світі виспишся.

Антитеза, порівняння та градація

Антитеза – це стилістична фігура, яка полягає у вираженні протилежних або контрастних ідей в межах паралельних граматичних структур [15, c. 118]. Антитеза виступає дуже потужним засобом апелювання до емоційної складової свідомості аудиторії, адже допомагає наглядно репрезентувати полярність певних понять, думок і протиставити їх одне одному. Розглянемо такі приклади:

… when we lose one hour of sleep we see … increase in heart attacks … when we gain an hour of sleep we see … reduction in heart attacks [14].

… коли ми спимо на годину менше, число інфарктів зростає …, коли ми спимо на годину більше, їхнє число … знижується.

Мовець вибудовує антитезу на контрастних парах lose :: increase і gain :: reduction, завдяки субституції іменників в оригіналі increase і reduction на дієслова зростає і знижується в перекладі відповідно, а також контекстуальній заміні when we lose one hour на спимо на годину менше, gain an hour на спимо на годину більше, перекладачеві успішно вдається перенести цей стилістичний прийом на мовні паттерни української мови без втрати притаманної йому емоційної забарвленості.

Порівняння – це є експліцитне твердження про часткову тотожність двох об’єктів, що належать до різних семантичних сфер. Це експліцитне зіставлення (на відміну від метафори, де зіставлення є імпліцитним), для якого характерна наявність формальних маркерів: як (as), як ... як (as…as), ніби (as if), (не-)мов (as though), наче (like) та інших [15, c. 115].

Taking jobs to build up your resume is the same as saving up sex for old age [8].

Йти на роботу, щоб заповнити резюме, це все одно, що залишати секс на старість.

В вищенаведеному прикладі можемо побачити дуже вдале відтворення порівняння цільовою мовою, при якому навіть зберігається паралельність конструкцій, на яких будується стилістичний прийом, в оригіналі використовувався Participle І, а в перекладі його було замінено на інфінітив, тобто використано субституцію, задля відповідності нормам мови перекладу: taking jobs :: saving up sex – йти на роботу :: залишати секс. Подібне зберігання паралельності структури порівняння сприяє його цілісному сприйняттю, чітко простежуються зіставленні елементи, що полегшує виконання емотивної функції даної стилістичної фігури. Окрім субституції, при перекладі даного порівняння було також використано контекстуальну заміну build up – заповнити, одиничний відповідник jobs – роботу і множинний відповідник old age – старість.

Градація – це стилістичний прийом, в структурі якого кожне наступне слово, фраза або речення емоційно сильніше або логічно важливіше попереднього. Градація вважається одним із основних засобів емоційного та логічного впливу тексту на читача або слухача [15, c. 117]. Проаналізуємо приклад градації, яка конструюється на простих реченнях, які об’єднані в одне складне:

First they ignore you, then they laugh at you, then they fight you, then you win [8].

Спочатку вони ігнорують вас, потім – сміються, далі – борються з вами, далі ви перемагаєте.

Початок градації перекладається дослівно, а далі будова стилістичного прийому відрізняється в оригіналі і в перекладі, в останньому перекладач вдається до вилучення всередині стилістичного прийому повторюваних then they, але це не призводить до жодних втрат. Цікавим фактом є те, що при ескалації компонентів другої градації наприкінці відбувається зміна агенту дії з they – вони на you – ви, що ще більше підсилює значущість останнього елемента і сприяє кращій реалізації комунікативного впливу на сферу емоцій реципієнта.

Висновки

В результаті проведеного нами дослідження доходимо таких висновків, що до найбільш використаних способів перекладу і перекладацьких трансформацій, які застосовувалися для збереження комунікативного впливу на сферу емоцій при відтворенні цільовою мовою мовних і мовленнєвих одиниць на позначення емотивної лексики і стилістичних прийомів (тропів), належать: множинний відповідник (17,6%), дослівний переклад (14,9%), контекстуальна заміна (12,6%), одиничний відповідник (11,5%), смисловий розвиток (9,2%), субситуція (9,2%), вилучення слова (7,2%) і цілісне перетворення (5,4%). В результаті загальних підрахунків, нами було встановлено, що у 95,5% випадків комунікативний вплив на сферу емоцій при перекладі ідеаційних промов шляхом відтворення мовних і мовленнєвих одиниць на позначення емотивної лексики і стилістичних прийомів було збережено.

Перспективи дослідження пов’язуємо з можливістю аналізу збереження комунікативного впливу на сферу емоцій при перекладі ідеаційних промов не тільки виходячи зі способів перекладу і перекладацьких трансформацій, але й з позицій стратегій перекладу (очуження, нейтралізація, одомашнення).